%20(1).jpg)
Яків Ємець народився 23 жовтня 1918 року в селі Безсали Лохвицького повіту Полтавської губернії в родині селянина-середняка Сидора Калістратовича (Каністратовича) Ємця (1893 р. н.) та Ганни Ємець. У нього була старша сестра Парасковія (1913 р. н.), яка пізніше писала під псевдонімом «Барвінок», а також сестра Маруся. У 1933 році родина Ємців переїхала в Лохвицю.
Родина Ємців: батько і чоловік Сидір Калістратович, дружина й мати Ганна, дочки Маруся і Паша, син Яків
12 листопада 1937 року Сидора Калістратовича, який на той час працював у закладі торгівлі, заарештували. 29 квітня 1938 року особлива трійка УНКВС Полтавської області засудила його за статтями 54-10 та 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок було виконано 3 червня 1938 року. 11 квітня 1958 року Полтавським обласним судом Сидір Калістратович був реабілітований.
У 1934–1937 роках Яків Ємець навчався в Лохвицькому педагогічному технікумі, а згодом – у Лубенському вчительському інституті (1937–1941). До початку Німецько-радянської війни встиг попрацювати вчителем.
Можливо, після початку війни він був призваний до лав Червоної армії та потрапив у полон, після чого зміг повернутися до окупованої німцями Лохвиці (принаймні так про цей період життя брата розповідає Паша Ємець у своїй «Біографічній довідці»). Як би там не було, у 1941–1943 роках він редагував місцеву газету та її літературний додаток. До жовтня 1942 року видання мало назву «Лохвицьке слово», а згодом – «Вісті Лохвиччини». Ця газета вважалася «офіційним вісником ґебітскомісара Лохвиччини». Вона виходила тричі на тиждень, а згодом – двічі. Обсяг складав дві сторінки, наклад – 3 500 примірників. Парасковія Ємець, сестра Якова, під псевдонімом «Барвінок» друкувала в цій газеті свої вірші антирадянського змісту.
.jpg)
.jpg)
«Вісті Лохвиччини»
.jpg)
Колектив редакції газети «Лохвицьке слово» (1942)
Після вигнання німців із Лохвиці у 1943 році Яків Ємець відступив разом із ними, а в 1944 році емігрував до Німеччини. Із 1945 року перебував у таборі переміщених осіб у Ганновері. У Німеччині Яків Сидорович редагував журнал «Через терни», а з 1948 року – газету «Соборник», орган Спілки української молоді (СУМ).
Його сестру Парасковію, яка залишилася в Лохвиці, у 1944 році було заарештовано та засуджено військовим трибуналом до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У 1950 році Яків Ємець емігрував до США. Спочатку мешкав у Клівленді, де також жив його земляк — лікар-хірург, професор Борис Юрійович Андрієвський, який заснував першу в еміграції лікарню для колишніх військовополонених і втікачів з України в Мюнхені, очолював шпиталь УНРРА в Регенсбурзі та був провідним політичним діячем Закордонних частин ОУН. У 1954 році в Клівленді Яків Ємець заснував видавництво «Батурин» і відкрив книгарню, а в 1951 році організував політичну організацію – Спілку Визволення України (СВУ) і став її головою.
.jpg)
Промовляє редактор Яків Ємець (пізніше 1955 року)
У 1960-х роках Яків Ємець із родиною переїхав до Лос-Анджелеса.
Окрім видавничої діяльності, у США він до 1971 року викладав у гуртках товариства «Рідна школа», був членом ради митрополії УАПЦ.
Його сестра Парасковія після звільнення з табору по смерті Сталіна повернулася до Лохвиці. Брат дуже хотів, щоб вона переїхала до нього, чотири рази надсилав запрошення, але їй щоразу відмовляли у дозволі виїхати. Лише в 1988 році вона змогла приїхати до брата.
Яків Сидорович мав дружину Лідію Олексіївну Ємець (Капустянську), трьох дітей (дочку Ларису, синів Юрія та Валентина) і п’ятеро онуків.
У 1999 році в листі до Президента України Леоніда Кучми він писав: «…Я ніколи не думав, що ще побачу Україну незалежною… Але Бог допоміг мені дожити».
Помер Яків Сидорович Ємець 5 листопада 2007 року в Мерседі (Каліфорнія).
Джерела фото: газета «Зоря», Майдан Моніторинг.
Немає коментарів:
Дописати коментар