Народився Олексій Поліщук 29 листопада 1976 року в селищі Володимирець Рівненської області у родині Федора Олексійовича й Наталії Іванівни Поліщуків.
У 1992 році закінчив 9 класів Надеждинської основної школи. Чесний, відповідальний, добрий, у школі Олексій був старостою класу, капітаном команди КВК, яка перемагала в міжшкільних змаганнях, відзначався вмінням неординарно мислити, відстоювати свою думку, відмінними фізичними даними. Був призером і переможцем районних спортивних змагань, зокрема з легкоатлетичного кросу. Закінчив також і музичну школу по класу баяна.
У 1992–1997 роках навчався в Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А. С. Макаренка, де здобув спеціальність вчителя початкових класів та отримав додаткову кваліфікацію «Керівник гуртка образотворчого мистецтва». У 1995–1996 навчальному році працював у дитячому центрі «Молода гвардія» в Одесі.
Після закінчення педагогічного училища працював учителем інформатики, трудового навчання, фізичної культури спочатку в Надеждинській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, а з 2013 року – в Дібрівській загальноосвітній школі І-ІII ступенів. Був одружений, мав трьох дітей та одного внука.
У 2014–2015 роках добровольцем пішов захищати Україну, був піхотинцем, воював у Луганській області. Побратими так характеризували Олексія: «Гарний товариш, надійний побратим, завжди посміхався і шуткував, багатьох витяг з-під куль».
24 лютого 2022 року знов добровільно відправився захищати нашу державу. Спочатку воював у Херсонській області, а потім – у Луганській. Загинув Олексій Поліщук у віці 45 років 1 липня 2022 року під час оборони Лисичанського НПЗ внаслідок артилерійського обстрілу.
Поховали Воїна в Диканьці. Провести Олексія в останню путь прийшли колеги, учні й військові.
Немає коментарів:
Дописати коментар