Народилася Надія Лозовик 3 липня 1970 року в селі Жуки Глобинського району. Батько походив із харківської інтелігенції, мав університетську освіту, мати ж була сільською дівчиною. Авторитетом для неї був брат, який усіляко підтримував її, вчив не здаватись, триматись до останнього.
Із 1978 року Надія навчалася в середній школі № 25 м. Кременчука, а в 1988–1990 роках здобувала професію вихователя дитячого садка в Кременчуцькому педагогічному училищі.
Із 1990 року Надія Геннадіївна працювала вихователем дитячого садку. З 1998 по 2002 рік вона навчалася в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В. Г. Бєлінського, де отримала спеціальність вчителя фізичної культури і валеології, керівника дитячих спортивних секцій.
У 2002–2003 роках Надія Колесник була викладачем Кременчуцького представництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де викладала дисципліни «Історія соціальної роботи», «Вступ до спеціальності – фізичний реабілітолог» та «Система служб соціальної роботи».
Надія Колесник мала інвалідність ІІ групи з дитинства, і її діяльність була спрямована на допомогу людям з інвалідністю. Із 1996 по 2001 рік вона очолювала фізкультурно-оздоровчий клуб «Надія» для таких людей, а в 2002 році створила в Кременчуці Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Створення такого центру було її власною ідеєю, й вона послідовно й наполегливо «пробивала» її на різних владних рівнях. Надії Геннадіївні вдалося не лише домогтися створення й фінансування закладу, який вона очолювала до самої смерті, а й зібрати ефективний колектив професіоналів.
Цей центр, розташований у Крюкові по вулиці Івана Приходька, майже одразу за мостом, став місцем, де розгублені батьки дітей з інвалідністю могли отримати реальну допомогу, де з дітьми працювали вихователі й логопеди, а директорка центру працювала з батьками. Сама Надія Геннадіївна казала: «Ми намагаємось усіх наших дітей навчити самостійності, навчити жити, турбуватися про себе, рости дієздатною повноцінною людиною. Діти не повинні жити в інтернатах. Вони мають навчитися облаштовувати власне життя, навіть тоді, коли мами не стане».
Надія Колесник змогла отримати дозвіл на проведення іпотерапії в центрі. В 2006 році вона налагодила співпрацю з бургомістром німецького міста Штокках Райнером Штольцем, завдяки якому понад 40 дітей з інвалідністю пройшли безкоштовне лікування в німецьких клініках.
Надія Колесник так говорила про мету діяльності центру: «Якщо людина не хоче жити, то її ніхто ніякими ліками й уколами до життя не поверне, а якщо людина хоче жити – вона здатна подолати такі бар’єри, які навіть важко уявити. Тому завдання співробітників центру – показати нашим маленьким вихованцям всю чарівність цього життя».
У 2007 році Надія Колесник стала членом ради з питань реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів при Міністерстві праці та соціальної політики України.
«За видатний внесок у вирішенні питань соціальної реабілітації дітей-інвалідів» Надія Колесник буда нагороджена Почесною грамотою і медаллю Міністерства праці та соціальної політики та Почесним знаком «За заслуги перед містом».
У 2009 році здоров’я Надії Геннадіївни різко погіршилось. Наприкінці року їй зробили операцію в Кременчуцькому міському пологовому будинку. Після цього Надія опинилась у реанімації урологічного відділення Другої міської лікарні. Потім вона перенесла ще кілька операцій і в останні дні перебувала у важкому стані: сама вже не могла дихати й була підключена до апарату штучної вентиляції легень. Все скінчилось у реанімаційному відділенні Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони в Києві, де в ніч з 12 на 13 січня 2010 року на сороковому році життя Надія Геннадіївна померла.
Поховали Надію Колесник в її рідному селі Жуки.
16 лютого 2010 року в Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилась виставка робіт та приватних колекцій Надії Колесник, яку організували колеги та подруги Надії.
У 2011 році керівництво Кременчуцької дитячої кінно-спортивної школи «Фаворит» започаткувало щорічний турнір на Кубок пам’яті Надії Колесник.
2 червня 2011 року в арт-кафе «Маестро» відбулася фотовиставка «З любов’ю до дітей. Надія», на якій були представлені світлини з особистого архіву Надії Колесник, її авторські роботи та приватні колекції, малюнки та аплікації дітей з інвалідністю; а 27 липня того ж року в Центральній бібліотеці для дітей ім. І. Ф. Торубари пройшла виставка пам’яті Надії Геннадіївни «Сонце світить усім однаково».
Повернутися до стартової сторінки Енциклопедії
Немає коментарів:
Дописати коментар