Володимир Самойленко народився 8 лютого 1960 року в Кременчуці.
У 1978 році закінчив відділення початкової освіти Кременчуцького педагогічного училища.
Займався бізнесом. Останні роки проживав у Києві, працював у правоохоронних органах.
Брав активну участь у подіях Революції Гідності. З грудня 2013 року входив до складу 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану.
У травні 2014 року з першою хвилею добровольців став на захист України. Брав участь в антитерористичній операції на сході України як старший солдат розвідувального підрозділу 1-ї «афганської» роти 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» (згодом – 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»).
Брав участь у визволенні міста Щастя, а також у боях за селища Металіст і Новосвітлівка, де в серпні 2014 року отримав контузію. Володимира Яковича направили на лікування. Його стан здоров'я також погіршили травми, отримані в ДТП на Харківщині в лютому 2015 року, коли він повертався додому. Лікувався у Харківському військовому шпиталі та шпиталі міста Ірпінь.
Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 69 від 1 квітня 2016 року Володимир Самойленко нагороджений Почесною відзнакою «За вірність народу України» І ступеня.
Прощання відбулося в Києві на майдані Незалежності. Похований на Берковецькому кладовищі.
Прощання з Володимиром Самойленком на майдані Незалежності (джерела: 24 Канал, Кременчуг Today, Кременчуцький ТелеграфЪ)
Могила Володимира Самойленка на Берковецькому кладовищі (джерело: Книга пам’яті полеглих за Україну)
Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Володимир Самойленко нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
У березні 2018 року його ім'я було внесене до Книги Пошани Полтавської обласної ради.
Немає коментарів:
Дописати коментар