Микола Харченко народився 16 грудня 1981 року в селі Мар’янівка Гребінківського району (зараз – Гребінківська міська громада Лубенського району) в родині вчителів. Микола був із багатодітної родини, тому з дитинства був підтримкою і опорою батьків у вихованні менших.
Батьки дуже хотіли, щоб Микола продовжив їхню освітянську династію, отже, в 1996 році після закінчення дев’яти класів він вступив до Кременчуцького педагогічного училища, яке закінчив в 2000 році, здобувши фах учителя початкових класів та інформатики. Працював учителем у школі імені Максима Рильського в Києві, проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України на станції Лозова в Харківській області.
Після закінчення служби працював в охороні Київського метрополітену, в Дарницькому відділі поліції, будівельником у Києві. З початком повномасштабного вторгнення вступив добровольцем у територіальну оборону Полтави. Микола Харченко був кулеметником, воював під Бахмутом, отримав поранення, але повернувся у стрій. Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, загинув 31 липня внаслідок детонування боєкомплекту на північно-східній околиці села Роботине Пологівського району Запорізької області. У воїна залишилися дружина, батьки, сестра, брати та племінники.
8 серпня Гребінківська громада попрощалася з героєм біля могили Євгена Гребінки в Мар’янівці. Побратими супроводжували труну з тілом товариша, крокувала почесна варта, військовий оркестр та військові капелани. Провести військовослужбовця у вічність прийшли рідні, знайомі та небайдужі односельці.
Вдячні земляки назвали на честь Миколи Харченка вулицю в його рідному селі.
Немає коментарів:
Дописати коментар